День української писемності та мови

Вступне слово вчителя

Сьогодні, 9 листопада, День української писемності та мови — свято рідної мови.

Хтось із великих ска­зав: «Усе минає, а слово залишаєть­ся. Зникають у безвісті держави, во­лодарі, раби. На порох розсипають­ся величні будівлі, вмирають дере­ва, пересихають ріки. Гори перетво­рюються на купи каміння. Все стає тліном і прахом, а написане слово залишається». Залишається і несе крізь час голос людської душі. Це одне з найбільших див нашого світу. Диво написаного, надруко­ваного слова, яке пережило століття й покоління.

Сьогодні ми повернемося у ті часи, коли люди спілкувалися лише усно, коли вперше допитли­вий людський розум створив бук­ви і знайшов спосіб записати ними слова. А допоможе нам у цьому королева всіх наук — Граматика, бо їй відомо все.

Граматика. Давним-давно, у кам'яному віці, люди не знали літер, не знали, що слова можна записувати. Люди вигадали робити невеличкі малюнки на камені або деревині та передавати іншим. Потім, щоб кожен міг їх намалювати, досить складне зображення пере­творили на значок із двох-трьох ліній. Наприклад, хвиляста лінія означа­ла «вода», а квадратик — «камінь». Такі значки називалися ієрогліфа­ми. Згодом ієрогліфи з'явилися в багатьох країнах. Перенесемося подумки у Стародавній Єгипет.